Музеї, мабуть, є місцями, де у концентрованому вигляді можна ознайомитись з нашою історико-культурною спадщиною.

   Саме тому, відповідно до плану виховної роботи в Інституті, у листопаді курсанти (студенти) побували у багатьох музеях нашого міста, щоб мати змогу побачити та відчути багатство, різноманітність та унікальність національної культури.

  Відвідавши  Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», колекція якого налічує понад 15 тисяч етнографічних та мистецьких одиниць, курсанти з цікавістю оглянули збірку українських ікон та народних картин, зокрема, славнозвісних «Козаків Мамаїв». Вразила також колекція народних музичних інструментів: кобзи, бандури, цимбали, сопілки, колісна ліра, цитра, коза, трембіти, флояра та інші, багато з яких курсанти бачили вперше в житті.

  Весь спектр народної творчості нашого народу відображає експозиція Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Саме у цьому музеї курсанти могли переконатися у надзвичайній талановитості народних майстрів, чиїми руками створено унікальні вироби.

   Національний музей Тараса Шевченка розкрив для всіх не лише Шевченка – поета, а й Шевченка – художника, філософа, громадського діяча тощо. А ще вразила відвідувачів зовнішня та внутрішня краса пам’ятки архітектури – будинку Терещенків, в якому музей розташований.

   Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г.Тичини через призму творчості цього видатного українського поета познайомив усіх з українськими літературними діячами минулого століття.

   Майбутні офіцери побували в одному із найтрагічніших місць нашої історії – Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» та біля пам’ятника жертвам Куренівської трагедії. Курсанти Інституту віддали шану пам’яті загиблим у цих трагедіях. Перша з них стала символом Голокосту і забрала життя понад 100 тисяч мирних громадян, військовополонених, підпільників, партизан, заручників, членів ОУН, психічнохворих, які були розстріляні під час фашистської окупації України. Друга, Куренівська трагедія, яка сталася 13 березня 1961 року, стала однією з великих техногенних катастроф і забрала життя понад 1500 киян.

   У Національному музеї історії України у Другій світовій війні особливе враження справила на курсантів виставка «Праведний шлях: українці-рятівники». Історії людей, які ризикуючи своїм життям, приходили на допомогу приреченим євреям довели, що людському добру немає меж і є свідченням людяної поведінки в нелюдських умовах війни. Тридцять дві зворушливі історії порятунку, артефакти та драматичні долі рятівників дали можливість юнакам і дівчатам замислитися над моральністю вибору та складністю цього рішення, обов’язку людини перед Богом і ближніми.

   Переглянутий курсантами документальний фільм про Олександру Шулежко, яка у 1941 році  організувала сирітський притулок для сотні дітей, з яких близько чверті були дітьми розстріляних євреїв – один з яскравих прикладів цих героїчних людей – Праведників народів світу.

   Не оминули своєю увагою курсанти й мистецькі виставки Києва. Побували у PinchukArtCentre, оглянули художній проект «Портрет» в галереї Лери Литвинової, а оглянувши колекцію Карась Галереї – однієї з перших приватних галерей сучасного мистецтва України, познайомилися з понад 500 творами більше 100 українських митців.

   Зважаючи на те, що в Києві функціонує понад 140 музеїв, галерей та виставкових центрів, попереду ще багато цікавих відкриттів та екскурсій.

   Адже естетичне виховання сприяє гармонійному та всебічному розвитку особистості і є необхідною складовою змісту виховання військовослужбовців.